Як сонце віз притягнуло
Українська народна казка Бойківщини

Поїхав чоловік волами в ліс по дрова. Розпряг воли, пустив пасти, а сам дрова рубає. Нарубав дров, наладував на віз, запряг воли й поїхав. А тут пішов сильний дощ. Чоловік іде і веде воли за собою. І назад не обзирається. Приїжджає додому, оглянувся — воза немає, тільки воли з ярмом. Дивиться, а той привій, що ним ярмо було прив’язане до дишля, розмок і натягнувся з лісу аж додому.

Розпрягає чоловік волів, заводить у стайню, ярмо прив’язує до воріт, а сам пішов спати, бо то вже вечір був.

Рано встає чоловік, дивиться — сонце зійшло. Воно почало підніматися вище, пригрівати. І той ремінь, той привій почав зсихатися. Чує він, його віз уже починає торкотіти. Дивиться, а його віз уже доїжджає додому. Той ремінь зсихається і його тягне. І так віз доїхав аж до воріт.