Притча про роботящого й лінивого

Українська народна казка Гуцульщини

Жили два браття. Оден був роботящий, а другий ледацюга. Роботящий жив добре, а ледащий був зовсім бідний. Лежить ледащий під грушею, а багатий брат іде попри него. Поздоровався.

— Ти куди, брате, йдеш? — питає ледащий. Цей відповідає:

— Іду до Бога.

— Чого?

— Бо в мене так зародило, що не маю де дівати. Хочу спитати Бога, що з тим врожаєм робити.

Ледащий каже:

— Скажи Богови, аби дав мені те, чого в тебе забагато. Через деякий час вертається роботящий брат, а ледащий запитує:

— Ну як, був з Богом?

— Був, — відповідає роботящий.

— Ну й що він сказав?

— Сказав: за то, що ти такий ледащий, відбере в тебе й цю послідню петечину.

А ледащий каже:

— Бігме не дам. Спалю, а не дам. Та взяв та й спалив свій петек.