Синиця і легарі
Українська народна казка про тварин
Синиця, як хто довго вилежується, любить йому над головою заводити:
|
— Пустий, пустий, пустий! Нер-роб! |
А на весну ще жадна птаха не співає, а вона вже каже:
|
— Ціцібі, ціцібі, ціцібі! |
|
|
Loading
|
© 2009-2012 Українські народні казки — http://proridne.org (політика конфіденційності)
Розробка та підтримка shain
Синиця і легарі. Зап. О. Іванчук у с. Тростянець Снятинського пов. (Гуцульщина) від В. Павлюка. Час запису не зазначений. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 510.
Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.