Звірі в хатинці
Українська народна казка про тварин

Був собі чередник і ватажник. Чередник загубив бичка, а ватажник — баранця. Бичок і баранець зійшлись умісті в хатці, що стояла в лісі. Перше у ту хату прийшов бичок і сидить. Коли до його йде баранчик та й питає: «А хто, хто в цій хатці?» Бичок і каже: «Я — бичок-третячок; а ти хто такий?» — «Я — баранчик-пожитанчик». — «Ну, будемо рідними братами, будемо жить умісті».

Коли йде до їх селезень та й пита: «А хто, хто в цій хатці є?» А ті й кажуть: «Я — баранчик-пожитанчик, я — бичок-третячок. А ти хто?» — «А я, — каже селезень, — так-так».

Впустили його в хатку.

Коли це до них йде гусак та й пита: «А хто в цій хатці є?» — «Я — баранчик-пожитанчик, я — бичок-третячок, я — так-так. А ти хто такий?» — «Я, — каже, — гил-гил».

Прийняли й цього.

Коли до них півник йде. «А хто, хто в цій хатці є?» — «Я — баранчик-пожитанчик, я — бичок-третячок, я — так-так, я — гил-гил, — кажуть, — а ти хто такий?» — «А я, — каже півник, — кукуріку».

Впустили й цього.

Коли це до них йде вовк і пита: «А хто, хто там в хаті є?» — «Я — баранчик-пожитанчик, я — бичок-третячок, я — так-так, я — гил-гил, я — кукуріку. А ти хто?» — «Я, — каже, — вовк». — «Ні, не пустимо, а то він нас всіх поїсть».

Коли ж як начав вовк проситься... Таки впустили.

Вовк зараз кинувся до бичка, а бичок його ріжками, а баранчик б’є ногами, а гусак щипа зубами, а селезень біга по хаті та все: «Так, так, так!» А півень вискочив на жердочку та й каже: «Кукуріку, кудкудах, а подайте мені його сюда!»

Вовк побачив: горе... Та з теї хати... Та й другому заказує: «Не ходіть у ту хату! Там той б’є, а той вилками коле, а той щипає!»

А ті всі остались в тій хатці жить та поживать. І досі живуть.