☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Муха-орачка
Українська народна казка про тварин

Чоловік поїхав у поле на биках орать толоку. Учепилась за ним і муха. Вона уп’ялась бикові в спину і ссала з його кров, поки доїхали на поле. Там вона цілий день паслась над биками, а коли мужик вернувся з поля, так вона, щоб не зблудить, сіла бикові на ріг і їхала вмісті з мужиком.

На дорозі зустрітилась з нею друга муха. Побачивши свою землячку, спитала: «Відкіля ти, сестро, їдеш?» А та, що була на рогах, закопиливши ніс, сказала: «Хіба не бачиш, відкіля їдем? Ми цілий день [орали]». А стрічна муха засміялась і сказала: «[Орали], тіко, мабуть, не всі. Я бачу, ти здорово [ореш] язиком, а ти попробуй цілий день [орать] своїм горбом, тоді й хвались».

Муха-орачка. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. П. Тарасевський у м. Шебекіно Бєлгородського пов. Курської губ. від І. Шаповалова. Час запису не зазначений. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 493.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

209 (6476). Муха-орачка. СУС -282В**. Записано 2009 року. Купрійчук Ганна Яківна (1939). Вінницька область, Літинський район, Миколаївка