☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Свічки
Українська народна казка Поділля

Раз прийшов чоловік до своєї куми в гості, десь під землею, аж у куми повнісінька хата свічок. Декотрі свічки тільки що почали горіти, а декотрі вже догорали.

— Що то за свічки? — питає чоловік у куми.

А вона каже:

— Кожен чоловік, який тільки є на світі, має тут свою свічку. Як він тільки родиться, свічка запалюється, як свічка гасне, він умирає.

— А де ж моя свічка? — питає чоловік.

Смерть показала йому на маленький недогарок. Чоловік почав просити, щоб вона йому прибільшила свічку.

— Чи пам’ятаєш, що ти мене взяв за куму за те, що я живу по правді? — сказала йому Смерть.

Недогарок погас, а чоловік зразу вмер.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

34 (6363). Свічки. СУС (332)1. Записано 2009 року. Щербина Катерина Яківна (1927). Вінницька область, Вінниця