ВІДЬМА - Демонологічна розповідь Покуття

Дідо мої називалися Базь Григорів, а писалися Костюк. У них були корови по телятах, і відьма забирала від коров молоко. І ще й так робила коровам, що корови дуже мучилися. Бутіли, під жолоб лізли. І тоді пішли дідо в гори. Зайшли до одної хати, а там були котики по поличках. А по стінах висіли цимбали, скрипка, долото, сокира, шнурок. Як чоловік який візьме собі того котика, то той котик йому помагає в маєтку. Дідо Базь вздріли, що то таке, та й потихоньку висунулися з тої хати надвір. І пішли до іншої хати. А та жінка питається:

- Що в тебе, чоловіче? Відобрала відьма молоко? Сама спитала діда. Дідо сказали:

- Так, відобрала.

Та жінка пішла в піддах і відти вертається і дідови каже:

- Твоя жона вже корови доїть. Як ти хочеш: чи то молоко має відьма потроху віддати за два тижні, чи все за раз?

Дідо каже, що все. А вона спитала:

- Ти хочеш, щоб відьма вмерла, чи аби мучилася, як твої корови мучилися?

- Ні, я не хочу, щоб вона вмерла, не хочу її на свою душу брати. Най вона ся мучить, як мої корови мучилися. Два тижні.

Та жінка знов пішла в піддах, вернулася і каже:

- Вона вже мучиться.

Прийшли дідо додому, а баба вибігли проти них аж на дорогу та й кажуть:

- Що ти наробив? Я не можу молоко передоїти. Не маю де молоко подіти. Поналивала всі горшки, коновки.

А дідо кажуть:

- Ти два тижні не доїла, а тепер доїш все за раз.

І корови вже перестали мучитися, а відьма вже мучиться. Лізла відьма в якісь діри, пхалася під піч, щось шукала. Та й переказувала до діда, аби дідо їй простили, а дідо відказували, що вона ся так помучить два тижні.

- Як мої корови мучилися, так і вона хай помучиться. І нічого їй не буде. Буде жити.

І вона два тижні помучилася, а потому перестала.

А як умерла тота відьма і як її мали в яму опускати, то такий вітер віяв, що всі дерева на цвинтарі тріщали. А як вкинули її в яму і поховали, то й вітер стих.

Опитування - Найкраща українська народна казка