|
Одного разу баба вигнала телята в город пасти. Телята пасуться у однім кінці города, а баба у другім кінці города копає барабулю. Але прийшов з ліса вовк і як уздрів тоті телята та й закрадається до них з-за плота і хоче взяти теля. Але баба якось то уздріла та й зачала кричати. Вовк видить, що уже не гаразд узяти теля та й каже: «Пек ти, бабо! Церез твої телята не гаразд си у город подивити!»
Та й пішов.
|
Вовк і баба. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - . Зап. А. Онищук в с. Карлів Снятинського пов. (Гуцульщина) від Н. Сокульського. Час запису не зазначений. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 35.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
Опитування - Найкраща українська народна казка
|