ОДНА ДІРА, ДРУГА ДІРА - Казка Буковини

Був собі чабан. Багато років пас вівці. Їдного разу йшов він через поле додому, а цигани десь обікрали церкву і загубили з попа ризи й кадильницю. Чабан то все найшов. Одів ті ризи та й іде через молдавське село. Молдавани побачили його в ризах і подумали, що то піп.

- Служи в нас у церкві, - кажуть йому.

Коли ж вони говорять по-молдавськи, а він по-українськи, і він не розуміє їх, а вони його. Молдавани покликали дяка. А дяк умів і так, і так. Поговорили вони, і договорився чабан з людьми, що стане в них попом за три тисячі на рік. Договорився з дяком, що з тих грошей піп буде брати тисячу, а дяк - дві за те, що має вчити попа, бо чабан не вмів ні читати, ні писати.

Дяк узяв Євангелію, прив'язав до неї такого ж розміру дошку і провертів у тій дошці три дірки. "Піп" мав дивитися на ті дірки і співати: "Їдна діра, друга діра, третя діра-а-а".

Так прослужили вони два роки. "Піп" співає "Їдна діра, друга діра", хор підхоплює і співає далі, як треба. А молдавани не розуміють, що він про діру співає. На третій рік вернулися в село хлопці з солдатів. В російській армії вони навчилися по-російськи. Послухали в церкві, як піп співає, прийшли додому й говорять батькам:

- Що це у нас за піп, що лиш за дірки співає?

Зібралися старші чоловіки, поговорили і вирішили викликати архірея, щоб перевірив попа. Але дяк про це діло дізнався. Має бути архірей! Та й каже дяк "попови":

- Біда! Приїде архірей та й зніме тебе з роботи.

- А що ж робити? - каже.

- Треба архірейови заплатити. Піп-чабан каже:

- Я даю дві тисячі. А мені вистачить за три роки й тисячі. Дяк навчив його, як він має співати, коли приїде архірей.

- Як будеш так співати, то вистав перед два пальці, - каже дяк. Приїхав у церкву архірей і нікому нічого не каже, лиш стоїть межи людьми. Дяк торкнув "попа": "Вже є архірей". Батюшка-чабан починає співати:

- Їдна діра, друга діра, третя діра-а-а!..

Архірей думає: "Я тобі дам "діру". Підеш ти відци". А "піп" далі співає:

- ...Три роки прослужив, Три тисячі заробив.

Їдна мені, їдна мені, а дві архірейови-и-и!

І виставив наперед два пальці! Архірей як це вчув та побачив тих два пальці, то не міг видержати. Вийшов наперед і сказав:

- Люди добрі! Батюшка у вас отлічний! Такого доброго батюшки в світі більше нема! Побільше б нам таких!

І ще й зараз служи той "батюшка" в сусіднім селі, в Клошині.

Опитування - Найкраща українська народна казка