Як Абу-Касим на ліцитації 13 купив собі біду
Частина друга

Раз базаром Абу-Касим
В день торговий ледве лазив,
В своїх капцях ноги тяг,
Та торгу він знай пильнує!
Тут продасть, там знов купує,
Все снуєсь по вулицях.
Втім, забили барабани,
І валить народ юрбами
Там, де возний судовий
Став на бочку й викрикає:
«Хто охоту й гроші має,
Най іде в базар новий!
У базарі, добрі люде,
Ліцитац’я зараз буде!
Там купець єсть Бен-Омар;
Пахощами він торгує, —
От у нього ліцитує
Суд за довг увесь товар».
Мусульмани теє чують,
Ті жаліють, ті кепкують,
Та ніхто не поспіша.
«Пахощі — се бабське діло!
Нам на те, щоб грішне тіло
Прокормить, нема гроша!»

Та один лиш Абу-Касим,
Вчувши се, аж скочив разом,
Мов підріс і просвітлів.
«Пахощі, та й то хороші!
Продадуть за песі 14 гроші!
Коб на час я долетів!»
І вже сапа, і вже фука,
Шкандибає і штильгука
В Бен-Омаровий базар...
Тут спіткнеться, тут офукнесь 15,
О прохожих лобом стукнесь 15,
А біжить, мов на пожар
Прибігає — не вітаєсь,
Тільки про товар питаєсь
Та розвідує ціну.
Втім, Омар до нього сходить
І набік його відводить
На хвилиночку одну.
«Друже любий, Абу-Касим!
Бачиш, що за горе разом
Впало, наче з неба грім,
На мій дім! Та, їй же богу,
Най зламаю зараз ногу,
Як я сам що винен в тім!
Знаєш сам — купець я чесний,
Але трафивсь 16 друг облесний,
Я за нього заручив;
Вчора мав він довг сплатити, —
Ну, і втік! І ось, гляди ти,
В що мене він затащив!
Друже любий, Абу-Касим!
Порятуй мене сим разом!
Словечко одно скажи,
Що сплатиш сей довг за мене!
А то горенько нужденне
Жде мене в тюрмі, в вежи́! 17
Та самому б ще терпіти
Півбіди! А жінка, діти!
Адже все сплюндрують тут!
Так що нам хоч зараз гинуть,
Хоч із моста в воду плигнуть...
Сяк чи так — нам всім капут».
Та не зрушив скупиндрягу!
Замість взяти на розвагу
Його просьбу, його плач,
Він промовив: «Кумцю любий!
Я? Тебе спасать від згуби?
Чи ж то я такий багач?»
І, лишивши Бен-Омара,
Він спішить, де возних хмара
Ліцитацію вела,
рожевого олійку
Величезную сулійку 18
Власне на продаж внесла.
Сей олій з Шірасу 19 просто
Варт був, певно, п’ястрів 20 зо сто, —
Та ніхто не купував:
Абу-Касим скупарисько
Безсумлінно всю бутлисько
За три п’ястри сторгував.

Дав три п’ястри, в міх бутлище
Та домів 21 коби чимшвидше,
Наче з краденим, летить.
А Омар зітхнув та й шепче:
«Бог тобі за добре серце
Ще й з процентом заплатить!»

Примітки

13 Ліцитація — розпродаже; ліцитувати — спробувати на торгах (хто більше дасть).

14 Песі — собачі «за песі гроші» — тобто «за малі гроші».

15 Офукнесь, стукнесь — оддише, стукнеться — так за часів Франка говорили в Галичині.

16 Трафивсь — трапивсь.

17 Тюрма часто містилася у високій вежі.

18 Сулія — велика фляшка, бутля. (Примітка автора).

19 Шірас — головне місто Персії, славне своїми рожами, з яких видобувають дорогоцінний рожевий олійок. (Примітка автора).

20 П’ястр — арабська монета. (Примітка автора).

21 Домів — додому (галицьке).

Дивіться також

Іван Франко — Абу-Касимові капці — 1977
Іван Франко — Абу-Касимові капці — 1984