Аїр, лепеха, татар-зілля, татарське зілля, татариння, татарак, аєр, ір, ірний корінь, шувар

Аїр (лепеха, татар-зілля, татарське зілля, татариння, татарак, аєр, ір, ірний корінь, шувар). Хрест із цього запашного зілля, м’яти і любистку, розміщений на покуті в Зелені свята, — надійний оберіг від злих сил. Добре відомі й ранозагоювальні властивості аїру.

Легенда розповідає, що рослина ця прийшла в Україну з татарськими ординцями, які завжди брали це зілля з собою в походи, вважаючи, що воно очищує воду. Татари кидали в незнайомі річки та озера шматки кореня, щоб спокійно пити воду та напувати коней. Зілля з довгими, мечеподібними листками скоро прижилося понад берегами річок, озер та ставків. Ця рослина займала в народній медицині Полісся особливе місце. «Скільки паху, стільки помочі», — так казали про лікувальну силу лепехи поліщуки. Відваром кореня рекомендували мити голову, вживали проти зубного болю, жували під час епідемії холери. Для лікування брали лепеху тільки ту, якою встеляли долівку на Зелені свята, мили голову в певні дні — середу та п’ятницю, а використану воду виливали через межу на чужий город і бігли не оглядаючись до хати.