Барвінок

Барвінок — символ шлюбу, життєстійкості, вічності; символ дівоцтва, молодості, єднання вічного життя людей з небесним царством Предків. Існує припущення, що колись барвінок був священною рослиною підземного божества, господаря потойбіччя.

Барвінок — символ переходу людини з одного стану в інший — народження, шлюб, смерть, тому ця рослина використовується у багатьох народних обрядах. У фольклорних пісенних текстах барвінок: а) посилають дівчину по барвінок, бо вже близько її весілля; б) вінок із барвінку наробив жалю — розлучив молоду із рідним батьком. Його форма вже сама говорить за себе: це хрест чи перехрестя. Барвінок, посаджений на могилах, — вічна пам’ять про померлого, а квітучий барвінок — освідчення в коханні. Барвінок — найголовніше зілля для весільних вінків. Не даремно кажуть: «Стелися, барвінку, аби любов з любов’ю зустрілась». Він і хрещатий, бо росте в усі сторони світу:

Вінки з барвінку плетуть ще на похоронах і на родинах. Хрещатим зіллям прикрашають і обжинковий вінок на святі бога врожаю. Барвінок відомий і як приворотне зілля. Досить хлопцеві й дівчині з’їсти листок барвінку, як між ними спалахне кохання. У народних піснях витоптаний барвінок чи зів’ялий барвінковий віночок означає втрату дівочої цнотливості. Відповідно, косити барвінок — давати волю прагненням любощів. Віночок з барвінку вішають над дверима і вікнами, щоб злі духи не проникали в дім. Вінки з барвінку також одягали на голову злочинців, яких вели на страту, щоб таким чином відігнати нечисту силу. Дітям барвінок слугує оберегом від уроків. Корову обкурюють барвінком, щоб їй не нашкодила відьма. Молоко, зіпсоване відьмою, три рази проціджують через вінок із освяченого барвінку. Як чарувальне зілля барвінок може використовувати й нечисть. Відваром коренів барвінку, які настоюють протягом дев’яти днів, відьми поливають місце, яке хочуть зачарувати: людина, пройшовши через нього, буде сохнути і помре. Відьма варить корінь барвінку, щоб прикликати до себе якусь людину: коли вода закипить, вона називає ім’я людини, і та відразу піднімається у повітря і прилітає до відьми. Сама відьма, щоб летіти, натирається соком барвінку. Букетиками барвінку сваха одарювала гостей на хрестинах (Полісся).

З нар. джерел: Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі!; Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку; Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати.