Біб

Біб пов’язаний з купальською обереговою символікою: «В нашім Купайлі кущик бобу, / Кинуло б відьму у хворобу, / В нашім Купайлі кущик м’яти, / Щоб не перейшла відьма хати». Давність культу бобових рослин засвідчують і ворожіння.

З літ. джерел: Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробі» (М. Номис); Всипали йому такого бобу, що пару днів нікуди не ходив (І. Франко); На бобах сидіти — без нічого, ні з чим бути, жити впроголодь.

У народі кажуть: «Біб — то половина хлібові»; рослину пов’язують також з народними прикметами, зокрема вважалося гріхом згадувати її на Різдво, бо будуть виразки на шиї; біб, особливо сухий, сильно мулький, тому у переносному значенні — символ дошкульності; взагалі бобові культури — давній еротичний символ, пор. поліську жниварську пісню: «Сиділа баба у бобі, / Кликала діда собі, / Ходи, дідусю, сюди, / То не матимеш біди. / Будемо бобок їсти, / Одна на друга лізти».

Приказка: Як цвіте біб, то їсться хліб, як цвіте мак, то вже не так.