Глід, гліг, малай, лога

Глід (гліг, малай, лога) — еліксир бадьорого духу та здоров’я, який активізує розум і додає обачливості. Щоб міцним було кохання, радили пити чай із квіток глоду. Секрети напоїв з глоду століттями приховували відьми, чародії, знахарі, ворожбити. Такі напої вживали на свята Нового року, Коляди, Калити, Колодія тощо. Вважалося, що за допомогою глоду можна зашкодити покійнику стати упирем. Отож його тіло проколювали колючками глоду, встромлювали їх у могилу тощо. Якщо це не допомагало, тіло відкопували і пробивали серце кілком із глоду. Вірили, що прогнати диявола можна палицею із глоду, а вбити — ножем, рукоятка якого зроблена із глоду. Із нього виготовляли амулети (найчастіше хрестики). Від уроків гілки глоду клали під подушку, так само убезпечувалися від відьом, мари, полудниць. На Благовіщення і на Купала знахарки ходили в ліс за глодом, яким заговорювали рани від укусів отруйних змій. Колючку глоду встромлювали у хвіст хворій худобі, яку попсувала нечиста сила.