Жицень

Жицень — бог осені та осінніх робіт у давніх українців (згодом і в білорусів). Зображувався у вигляді низенького, худорлявого чоловіка з суворим виразом обличчя, з трьома очима та розкуйовдженим волоссям на голові. Він ходить, згідно з легендою, нивами та городами і слідкує, чи старанно збирають урожай. Карає ледачих та неохайних. Зерно-падалицю утоплює в землю, щоб воно не розвіялося, проросло. Образ Жиценя наявний і досі в білоруському фольклорі, зокрема в примовках: «Жицень хлеба дав», «Барджей на жицнє, калі в засекі хліба не притне» та ін. (За О. Афанасьєвим).