Заратустра

Заратустра — основоположник віри в єдиного небесного Бога. Є три найбільш відомі дати життя Спітами Заратустри: 630–553, 628–551, 618–541 рр. до н.е. Походить з оріанського племені Скіфів. Першим зумів переконати людей в тому, що в світі є дві сили: сила світла та життя –Агура Мазда і сила тьми та смерті — Ангра Маню. Священні заратустріянські письмена (Гати, Авести, Паглави) зберігаються в Бомбеї і є «святеє святих».

Основоположник віри в єдиного небесного отця Заратустра походить з давнього оріанського племені Скіфів. У 680 році до н.е., прибувши з берегів Дніпра, скіфська кіннота промчала землями Медії і розташувалася на півдні Персії (Ірану), де утворила могутню імперію. Медія — країна, в якій, як вважають перси, народилася перша мудра людина на землі —Заратустра Спітама. Спітама — ім’я скіфське й означає «Світлий». Слово Заратустра — титул, а не прізвище і значить «жовтий верблюд». Є три найбільш відомі дати життя Спітами Заратустри: 630—553, 628—551, 618—541 рр. до н.е. Іранці вважають, що їхній Учитель помер у 583 р. до н.е., коли йому було 77 років. По смерті був осяяний вогнем вічності, воскрес і вознісся на небо. В священних заратустріянських книгах, які зберігаються в Бомбеї і є «святая святих», пишеться, що Заратустра був непорочне народжений і є сином Божим Агура Мазди. Іранці і сьогодні вірять у те, що вони — діти божества.

Коли народився Заратустра, то перш за все усміхнувся. Всі добрі сили раділи, що він народився, а всі злі сили, почувши, що народився Божественний син, стали тікати у підземелля. Бог Агура Мазда послав свого сина людям, щоб він відкрив їм праведний шлях у життя.

У ті далекі часи перси, як і інші народи того часу, мали віру в багатьох богів. То були мудрі та вчені люди, які добре вміли розпізнавати людей, розумілись у лікувальних властивостях трав, вивчали закони природи. Заратустра зумів переконати їх у тому, що в світі є дві сили. Перша сила — сила світла, добра, мудрості, любові, правди, назва якої Агура Мазда, що в перекладі із санскриту означає сонячна мудрість. Він пояснив, що Агура Мазда — творець життя, єдиносущий володар світу. В ньому абсолютно немає тьми і зла, бо він — світлий дух. Бог Агура Мазда — творець вогню, води, неба і землі та всього сущого на ній. Весь світ Бог створив за шість днів, а чоловік і жінка були вигнані з раю за гріхи. Заратустра ще за дев’ять століть перед Христом розповів світові про безсмертя душі, пекло, воскресіння мертвих, останній суд.

Крім першої сили світла, існує сила, яка зветься Ангра Маню. Злий розум перебуває в непримиремній боротьбі з Агурою Маздою. Злий розум е силою духа тьми та розрухи і так має бути вічно, бо є Біле Буття: день, світло, тепло і є Чорне Буття: ніч, тьма, холод.

З дванадцяти років Заратустра, покинувши свій рід, подався у світ, щоб пізнати мудрість життя. Маючи неабияку силу волі, зневажаючи труднощі, в тяжкій щоденній праці він добуває немічним хліб насущний, лікує хворих, повертає зір сліпим. У тридцять років на березі ріки Дайтя на нього зійшов Святий дух. З цим Божим знаменням Заратустра сміливо став проповідувати своє вчення.

Заратустра був одружений з чарівною дівчиною Гавова. Одного разу він сказав їй, що його непокоять думки, на які він не знаходить відповіді, а тому покидає її, бо хоче жити сам. Ніжно попрощавшись, Заратустра пішов у гори Сабалан, щоб на самоті зрозуміти першопричину людських страждань на цьому світі. В глибоких роздумах, пізнаючи себе і світ, провів багато місяців у печері. Кожен ранок він бачив, як сила сонця перемагає тьму, яка не в силі протистояти цій могутності — тікає геть. Дух добра милостивий навіть до тієї людини, яка зробила гріх, бо світло — то добро і воно ніколи нікому не робить зла, як і зло ніколи не робить добра. Між світлом і тьмою відбувається вічна боротьба.

Одного погідного ранку Заратустра глянув з гір на земні простори і сказав сам до себе:

— А тепер, Заратустро, йди до людей й виводь народ з шляху тьми на шлях світла.

Десять років проповідував Заратустра свою віру в Бога. Не просто було звичайним людям осягнути його мудрість: одні ставились з недовірою, інші стали називати Пророком.

Нарешті настав той день, коли Заратустра прийшов • до королівського палацу. Біля воріт мандрівникові перепинив дорогу вартовий. Заратустра сказав йому, щоб той передав королеві, що до нього прийшов Заратустра Спітама, Пророк Агури Мазди. Вартовий почав насміхатися з людини, яка так себе назвала. Тоді Заратустра взяв у руку розпечену кулю, яка враз вогнем окутала його пальці, і сказав:

— Іди і роби те, що я тобі велю.

Чемно зустрівши Заратустру, король Виштаспа зібрав своїх мудреців та магів, щоб ті задавали питання чужинцю. На питання, чим його релігія краща від інших, Заратустра відповів, що він не прийшов учити нової релігії, а прийшов удосконалити стару та навчити людей добру, проповідуючи віру в єдиносвітлого мудродателя Агура Мазди. Шлях ідолопоклонний — шлях покритий темрявою. Зорі, сонце, гори, земля, небо не можуть бути богами, бо вони є творінням Творця. А той Творець є володар світу. Агура Мазда створив усе, що є у світлі добра, бо від добра походить добро. Все зло на світі створив Ангра Маню — темний дух зла і ненависті. На світі є два творці, бо з початку світу було два духи: добрий дух — світло і злий дух — тьма. Добрий дух створив усе добре в світі, а злий дух —усе зле. Всі люди створені єдиносвітлим мудродателем, але не всі йдуть за добрим духом. Є люди, які вибирають шлях злого духа, стають силами зла. Єдиносущий Бог дав право вибирати людині шлях добра, або шлях зла. Все, що людина думає, робить і говорить, записується в книзі Життя. Добрі думки, добрі дії, добрі слова І записуються на одній стороні книги Життя; злі думки, злі дії, злі слова — на другій стороні книги Життя. Коли в людині переважає добра сторона, то вона іде на небо, коли’зла — до пекла. Злий дух, як ’ і добрий дух, досить сильний, та врешті добрий дух переможе злого духа. Злий дух тоді навіки щезне, а людина залишиться жити в світлі добра. То буде в Судний день, коли Агура Мазда святкуватиме ’ перемогу над злим духом. Тоді воскреснуть усі мертві, їхні душі будуть поставлені перед судом. Хто прагнув на цьому світі бути добрим, будуть навіки обдаровані добром, а злі душі щезнуть у пітьмі безповоротно. Тоді возрадується єдиносущий та праведний Бог, бо на цьому світі не буде злого духа тепер вічно.

Король Виштаспа визнав Спітаму своїм Учителем і про Заратустру почали говорити, як про великого Пророка. Щоб підірвати прихильність до віри Заратустри, в королівстві відбувається таємна нарада синедріону магів та архиєреїв. Вони таємно поприховували в кімнаті Пророка обрізані голови котів та собак, волосся з кінських грив та інші речі, які вживаються при ворожінні. Потім донесли королеві, що Заратустра не є Пророк, яким себе називає, а такий собі простий ворожбит. Заратустру саджають у в’язницю. Та Заратустра зумів вдруге переконати короля в своїй вірі, коли повернув здоров’я улюбленого королівського коня.

За вченням Заратустри, у небесного отця для охорони душі людини є сім добрих духів, яких він називав ангелами: ангел Любові, ангел Доброго Мислення, ангел Доброго Наказу, ангел Доброго Розуму, ангел Благополуччя, ангел Благочестя, ангел Безсмертя. Праведне сонце — син отця небесного.

Збереглася легенда: вороги хотіли умертвити Заратустру і поклали його на вогненну постіль. І раптом сталося диво: враз перетворилася вона в постіль із троянд. З тих прадавніх часів рожа—троянда стала символом вічності.

Священні заратустріянські письмена (Гати, Авести, Паглави), про які європейці довідалися лише в XVIII столітті, пролежали тисячоліття, збереглися і знову повертаються в Оріану—Україну, до колиски сонячного сина Матері—Землі і зоряного неба предків, Людини, Пророка і Божого сина світлого Бога Заратустри Спітами.