Коноплі

Коноплі — символ зради милого. Їх порівнювали з життям бідної жінки на чужині:

Коноплі, що мають бути висіяні для ворожіння ввечері на Андрія, вранці зав’язували в сорочку і носили весь день. На Галичині, посіявши, дівчата боронували своєю сорочкою, примовляючи: «Сію, сію, не знаю, з ким буду збирати»; «Андрію, Андрію, конопельки сію, дай мені знати, чи будуть мене заміж брати?» Св. Андрій у даному випадку виступає як предок роду, а розсипане конопляне насіння — як жертовна страва. Таку саму роль відіграє розтрушування конопляного насіння навколо криниці під час іншого різновиду ворожіння — «слухання». Якщо людина хоче вивідати своє майбутнє чи долю когось із близьких, вона виходить на вулицю, йде до криниці, розсипає навколо неї насіння й питає про те, що її цікавить. Відповіддю будуть ті звуки, які людина почує і розтлумачить. Розтерте сім’я конопель варили з корою бузини і пили для позбавлення вроків: разом із блювотиною повинні були вискочити три мертві змії. За народною легендою, пшениця виросла зі сліз Адама, змішаних із землею, взятою прабатьками за велінням Божим біля райського порога; а із сліз Сви виросли коноплі. Сіяли коноплі босоніж, інакше горобці поклюють насіння або воно не зійде. Щоб майбутнє полотно було білим, а головки з сім’ям великими, разом із насінням закопували три варених яйця, через три дні викопували, а натомість встромлювали три гілочки білої верби, зв’язані червоною ниткою, яйця з’їдали, а шкаралупу розкидали по коноплянику. Закінчивши сівбу, випивали сире яйце, щоб горобці «не пили» насіння конопель. Аби влітку птахи не клювали коноплі, у новорічний вечір пекли чи варили горобців, а після посіву оббігали поле три рази, зажмурившись. В українців Карпат голий знахар опівночі з заклинаннями тричі обходив засіяне коноплями поле, тягнучи за собою тернову гілку, щоб загородити шлях нечистій силі. Посіявши коноплі, перевертали борони доверху зубами — від уроків. Коноплі освячували разом з іншими травами на Маковія. Поліщуки запрошували Мороз на кутю: «Хадзі, морозько, куцця смачная, з канапелькамі!»

Коноплі відігравали неабияку роль при народженні дитини. Новонародженого купали і перев’язували матками (коноплі з насінням вважалися жіночими), бо коли обв’язати плоскунами (коноплі без насіння — чоловічі), він буде безплідний; пуповину також перев’язували ниткою із «жіночої» коноплі. Для викликання дощу подекуди дев’ять удів збирали по селі коноплі, ткали одноденний рушник і вивішували його у церкві на царських воротах. На Поділлі на Введіння насінням конопель обсипали корову, щоб давала багато молока; на Купала збирали конопляний цвіт (так звану кашку) і розсипали біля входу, щоб перешкодити дорогу відьмі. Коноплі разом з іншими рослинами палять на вигоні у Купальську ніч. Вважають, що відьма відчуває через це нестерпний біль у нутрощах. Це змушує її бігти до вогнища, і в такий спосіб дізнаються, хто з жінок є відьмою. Про це співається: «На вигоні вогонь горить — у нашої відьми живіт болить».

На Поліссі конопляну нитку протягували через вулицю: якщо корова, переступивши її, поверталася додому, то вважали, що це корова відьми, яка відбирає чуже молоко.

Розповідають, що до вродливої дівчини може вночі літати Вогненний Змій, який ссе їй груди. Тоді дівча марніє, сохне, але позбутися такого незвичайного коханця можна лише в один спосіб. Потрібно, сівши на порозі, розчісувати волосся, а поруч покласти конопляне насіння і гризти його. Коли прилетить Змій і спитає: «Що це ти робиш?» — треба відповісти: «Волосся чешу». — «А що їси?» — «Воші». — Почувши таку відповідь, здивований гість із потойбіччя подасться геть і більше не прилітатиме. У той самий спосіб можна припинити «ходіння» мерців, якщо вони занадто наполегливо відвідують своїх живих родичів.

Коноплі тісно пов’язані з легендами про русалок. Русалок можна побачити на конопляному полі влітку, особливо на Зеленому тижні. Тут вони бавляться, почуваючись досить безпечно. Зелені стеблини конопель у народній уяві асоціюються з русалчиним волоссям, тому в білорусів дівчині, яка розчісує косу, бажали: «Русавка табе в коноплях». Вірили, що від цього волосся буде довге й густе. Свічки зі стеблин конопель подекуди використовують в обряді «проводу русалок».

Коноплі віддавна мають і сексуальне значення. У жартівливій народній пісні співається:

В народі кажуть, що дітей знаходять на конопляному полі. А про людину, яка повелася недоречно, безглуздо, ніби несповна розуму, кажуть: «Вискочив як Пилип з конопель», — маючи на увазі стан запаморочення. Водночас коноплі, на відміну від маку, більше асоціювалися із світом предків, ніж із ворожим чаклунським потойбіччям. Тому найперша й найпоширеніша функція конопель — захисна.