Ляльник, Ляльнік

Ляльник (Ляльнік) — у давніх українців (згодом — і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо. Довкола водили хороводи з піснями «Дай нам житцу дай пшаніцу — Ляля, Ляля наша Ляля!» і т. д. Потім частували всіх учасників наїдками, що були на лаві, водили дівчину по селу, ввечері врочисто її роздягали і ховали одяг до наступної весни. (За П. Трощиним).