☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼
Мара — богиня зла, темної ночі, ворожнечі і смерті. Донька Чорнобога — сіє на землі чвари, брехні, недуги. Вдень її ніхто не бачить, а вночі вона творить свої темні справи, ходить з мертвою головою під пахвою попід хатами й вигукує імена господарів — хто відгукнеться, той вмирає.
Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара — донька Чорнобога — сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів — хто відгукнеться, той вмирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров. Разом зі Змієм породила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (ВОГНЕВИЦЮ, ГЛУХАНЮ, КОРКУШУ та ін.). Згідно з повір’ям, вічно ганяється за богинею неба КОЛЯДОЮ, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну ніч. Давні українці щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у воді. (За П. Трощиним).