Овес

Овес у весільних жених, а пшениця — наречена. Овес, що мав пишний колос — «волоть», шанувався в народі як символ достатку, родючості. Ним також обсипали молодих на весіллі. У весільних піснях співається:

Сіяли овес рано, ще в мокру й холодну землю, тому казали: «Казав овес: — Сій мене в болото — буду я золото». У деяких місцевостях відвар вівса додавали до першої купелі немовляти, «щоб було багатим і плідним, як овес». Дуже поширеним був спосіб лікування скарлатини: хворого поїли юшкою з вівса і вигрівали на печі, яку вистеляли соломою і поливали відваром вівса.