Огірок

Огірок — в народній поезії символізує горе, сльози: «Посадила огірочки близько над водою / Поливала огірочки дрібною сльозою»; молоді огірки символізують молодих хлопців, а жовтяки — старих парубків: «Ой гіркі жупляки, старійтеся парубки, / А в нас огірочки самі зелененькі, а в нас парубки самі молоденькі». Побачивши перший цвіт на огірках, господиня перев’язувала його червоною ниткою, вирваною зі свого пояса, й примовляла: «Як густо цей пояс в’язався, щоб так і мої огірки густо в’язались у пуп’янки в огудині!» Коли ж, незважаючи на це, буває багато пустоцвіту, тоді дбайлива городниця намагається знайти де-небудь загублений личак і волочить його ногою, приказуючи: «Як густо цей личак плівся, щоб так і мої огірки густо в’язались в огудині!» А щоб молоді огірки та й взагалі всяку зелень не поїдала гусінь, городину садили натщесерце.