Одолян, одолень-трава, валеріана

Одолян (одолень-трава, валеріана) — «долає» всяку нечисту силу. Використовували її як оберіг сім’ї. За свідченням народного «травника», хто знайде одолень-траву, той «вельми себе талант обрящет на земли»; відвар її допомагає від зубного болю, а також визнається за любовний напій, що пробуджує ніжні почуття в серці жорстокої красуні; з коренем одолень-трави обходили стадо, щоб жодна тварина не загубилася. Ті, хто відправлявся на чужину, мали запастися цією травою: «Куди не піде, багато добра знайде».

Замовляння у далеку дорогу: «Іду я в чисте поле, а в чистім полі росте одолень-трава. Одолень-трава! Не я тебе поливав, не я тебе породив; породила тебе мати-сира земля, поливали тебе діви простоволосі, баби-самокрутки [віщі діви]. Одолень-трава! Одолей ти злих людей: лихо б на нас не думали, погано не мислили: прожени ти чаклуна, ябедника. Одолень-трава! Одолей мені гори високі, долини низькі, озера сині, стрімкі береги, ліси темні, пеньки і колоди... Заховаю я тебе, одолень-трава, біля самого серця, на всім путі і на всіх дороженьках».