Пасічник, бортник, бортняк

Пасічник (бортник, бортняк) — давньоукраїнське божество, що, згідно з повір’ям, охороняло борті (первісні вулики — видовбані колоди, що їх навішували на дерева), а в пізніші часи —пасіку. За легендою, Пасічник опікувався бортями чи вуликами так, що господареві «не було потреби до них заглядати».

Існувало повір’я, що Пасічника можна було набути самому в такий спосіб: господар брав галузку, на яку сідав перший рій, варив її і виносив відвар до схід сонця на пасіку, там скидав одяг і мився від ніг до голови — в тій хвилі народжувався добрий дух Пасічника (За В. Гнатюком).