Рожаниці

Рожаниці — богині долі новонародженої дитини. Оберігають кожну матір та їх новонароджених дітей від всякої нечистої сили, аж поки дитину не охрестять.

Рожаниці

Рожаниці — давньоукраїнські першобогині родючості, небесні «ГОСПОДИНІ СВІТУ» (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами — Великою Ведмедицею (за давніх часів — Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Рожаниці, згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. У добу енеоліту (розвиток землеробства) дбають про врожай, накликають дощі тощо. Культ Рожаниці розквітнув за часів матріархату. Зображальницька символіка Рожаниці і лосиці, що пливуть по небу: четверо жіночих грудей, що напоюють землю водою і т. п., — наявна в орнаменті посуду за бронзової доби XV—XII ст. до н. е. Відгомін культу Рожаниці пізніше втілився в образах богині ЛАДИ та її доньки ЛЯЛІ. (За Б. Рибаковим).