Ряст

Ряст — трав’яниста рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними у китиці. Симво життя, відроджуваного весною. За традицією, коли вперше побачиш навесні ряст, треба зірвати його, кинути під ноги і потоптати, примовляючи: «Топчу, топчу ряст, Бог здоров’я дасть», або: «Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!» «Топтати ряст» означає просити в Бога здоров’я, «не топтати рясту» — померти. З цими квітами пов’язано чимало повір’їв. Зокрема, первоцвіт вважається провісником дівочої долі. Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, побачить цю квітку, то цього літа вона вийде заміж. Знайшовши в день свята пролісок, слід покласти його за пазуху, а принісши додому, поставити за оберег — «матимеш щастя». Проліски також кладуть у миску з водою і потім цією водою вмиваються — «на красу». (Див. Пролісок. Первоцвіт).

Словник Б.Грінченка: «Мабуть уже йому рясту не топтати» (М.Номис, № 8228); «Не довго з того часу стара ряст топтала — через тиждень, чи що, й умерла».