Трой-зілля, трій-зілля, тройзіль, троян-зілля
Трой-зілля (трій-зілля, тройзіль, троян-зілля) росте за морем і може відвертати людину од відчаю. Щоб здобути його, треба мати троє коней:
Перший коник, як ворон чорненький,
Другий коник, як лебідь біленький,
Третій коник, як голуб сивенький.
Першим конем до моря доїду,
Другим конем море переїду,
Третім конем трой-зілля достану.
В одній купальській пісні співається, як брат зарубав сестру, посіяв її маковим зерном, і з неї виросло трой-зілля. І.Нечуй-Левицький робить висновок: «Тут ми бачимо, що якесь світле божество, найближче до богині Хмари, од неправди, чи од кохання розпадається і обертається в природу. Таке саме обертання дівчини в дерево ми знаходимо в інших піснях».
У народних піснях найчастіше трой-зіллячко — це комбінація з трьох рослин: «Ай уродится та тройзіллячко: бо любисточки задля любощів, а барвіночки задля дівочок, а васильочок задля пахощів». Це зілля як і барвінок вплітають у весільний вінок: «Лиш ми треба тройзіллячко на вінчик копати».
З літ. джерел: «А взяв козак трой-зілля копати, взяла над ним зозуля кувати»; «Ой на горі, на високій тройзіл постелився» (Я.Головацький); «Мов прекраснеє тройзілля, ... ясніли три вродливиці» (Леся Українка).