Тютюн

Тютюн. Легенда розповідає, що коли Бог розгнівався на чортів і почав скидати їх з неба, то один чорт летів-летів та й нахромився на суховерхий дуб. Висів на ньому чорт доти, доки почала з нього порохня сипатися, а з тієї порохні зросла тютюнова розсада. Люди її стали брати, палити й нюхати, а потім і в себе на городах розвели. Інша легенда: зупинились у степу чумаки й почали варити вечерю на могилці, яка поросла якоюсь особливою травою. Коли трава ця від вогню підсохла й загорілась, один чумак, вражений невідомим доти ароматом, з подиву вигукнув: «Ти ба!» Не розчувши як слід, другий чумак перепитав: «Табак?» — «Тю-тю» — затюкав на нього перший. — «Тютюн?» — спантеличено перепитав той, знов не розчувши. З того часу і стали називати те зілля табаком і тютюном.