Чебрець, євшан-зілля, тиміям, чабрець, чебрик, чебчик

Чебрець (євшан-зілля, тиміям, чабрець, чебрик, чебчик) — забезпечує добробут родині, його використовували стародавні волхви під час богослужінь. Чебрець здатний приносити щастя. Вірили, що підкурювання чебрецем під час великих свят забезпечить сім’ї достаток. Певних магічних дій дотримувались іноді при зборі рослини. Особливо зірваним тільки до схід Сонця на Купала та посвяченим. Ним також обкурювали обійстя, лікували жовтяницю, брали з собою, коли від’їжджали на чужину, як символ рідного краю. Чебрець називають ще «богородицькою травою». З нього виготовляли напій, який вживали на Зелені свята, коли поминали небіжчиків, а також від пристріту, відьомських сил, на Купала, у горобині ночі тощо. Цим напоєм дівчата причаровували хлопців, які охололи до них; а ті, що «на порі», змазували ним себе, аби злі сили не зашкодили майбутньому зачаттю.