Вої-плугарі
Світлий мій Боже! Низький уклін Тобі за хліб наш насущний, бо він є дар Божий — життєдайна сила нашого життя і Твого Сонця.
З сивої давнини хліб у наших пращурів був у великій пошані, їсти його можна було тільки з непокритою головою, при ньому не вільно було лаятись або що проклинати. На нього кажуть «святий хліб». Кругла, сонячна форма паляниці — це особлива ритуально-священна та магічна жертва Богу.
Вміє орій-хлібороб трудитися та вирощувати хліб на своїй Землі. Та не тільки цим прославив він себе у віках. Непомеркнутою славою проходить через усі віхи історії вміння українця змінити плуг на меч.
Згідно з історичними переказами, все населення України-Руси було вільне, а те, що здобувалося, вважалося спільним, люди різнилися між собою заслугами перед рідним краєм, а не багатством. Орій-хлібороб годував Україну-Русь, орій-купець збагачував, орій-воїн обороняв межі державності і поширював їх.
А обороняти він таки вмів. Лише на Київщині віднайдено близько 400 залишків городів-фортець, на Волині-350, Поділлі-250, Чернігівщині-150 і понад 100 у Галичині. Скандинавці недаремно Русь називали «країною городів», бо таких городів-фортець на нашій Землі було багато.
Зростала Україна вільною і могутньою до тих пір, поки нею не став правити «кесар» Володимир.
О, Оратанія — країна хліборобів, благословенна і Священна Земля орія-орача, воїна і сонцелюба. Від твого сонячно-небесного імені походить ім’я твоє — Україна, або Укранія — Земля Предка покровителя праораїв, орового посланця, журавля-украна.
Вічні в Небі світле Сонце твоє, в його проміннях священні мозолясті руки хлібороба, ім’я якого — Українець.