Нашестя
980 року Великим київським князем став Володимир, син Святослава. Він об’єднав усі українські землі, що підлягали Києву, в одну могутню державу. Візантія платила данину, як і раніше, ще за часів Олега та Ігоря.
987 року змій спокуси здолав натуру князя Володимира, йому виявилося замало данини усіх сусідніх народів, захотілося ще й золотих візантійських риз. Це можна бачити на тогочасних монетах, де він зображений у діадемі і зі скіпетром. Чи не було в його намірах стати ще й візантійським імператором?
Коли Володимир охрестився у 988 році, то звелів своєму найманому війську рідне знищити, розвалити святилище шести українських богів родини Великого Бога: Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Сімаргла й Мокошу. Зображення богів наказав порубати і попалити, а Перуна — кинути у Дніпро. Тільки варвари в давнину робили щось подібне із своїми святинями.
Великий київський князь проміняв совість Матері-України на християнські ризи і чужу віру. Забув про ті священні слова, що отримала Оратонія-Україна від свого Світлого Бога: «Бог не прощає тих, хто зраджує Віру Предків». Бог Єдиний, і ніде він не сказав, що свідомість одного народу має панувати над свідомістю іншого. Він кожному народу дарував своє розуміння Бога і свій шлях до віри. Христос говорив апостолам: «То ж ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів». (Матвій 28, 18-20).
Та не таким шляхом прийшло християнство в Україну. Сюди напливли греки-хрестителі та взялися зневажати і знищувати культурні надбання, підпорядковуючи Русь догмам, канонам, ритуалам християнської віри.
Обманутий був тридцятилітній князь Володимир, за що його чужинці і зробили святим. Великий князь Київський став святим, а його народ — рабом, бо давно Візантія мріяла бачити Україну-Русь слабкою і роз’єднаною.
Світлий наш Боже! Пошли справедливість Народу України. Тисячолітня страждальна Душа його уже летить до розпростертих рук благословенної Оранти-Берегині. Прийдім, поклонімося і припадім до Священної Землі України-Матері в ім’я Берегині-Лади і Світлого Бога нашого.