Оранта
Символ Оранти-Берегині, його зображення збереглися на писанках, у вишиванці та ритуальному посуді і сягають ранньотрипільської доби, коли головною богинею на Небі і на Землі була Діва, а це щонайменше шість тисячоліть тому. І тільки уже після Різдва Христового ми бачимо Оранту-Ладу в образі Діви Марії’.
Така сама постава і в Єгипетської Ісіди, що також виражає суть всеєдиного Ладу — триєдність Духа, Людини і Природи.
Господи Всевишній! Там, де шелестіли священні гаї, де Предки мої присягалися на вірність Перуну, стоїть храм святої Софії, в якому закута вже десять віків у мармурі Оранта з простягнутими до Неба руками.
Всеєдина Матір Землі — Оранта-Берегиня-Лада молиться до Сонця і зоряного Неба, якого ніколи не бачила, і тільки з сумом дивиться на нас, на свою дитину — творіння всеєдиного Ладу.
Чи може дитина не любити свою матір?
Чи може бути дерево без кореня, а Небо без Землі? Так і Оранту не полишає віра в той світлий день, коли вона, уже розкута і прекрасна у своїй неземній красі, буде щаслива за свій Народ, за свою Дитину і за свою Свободу.
Оранто-Ладо, ти берегиня ладу Душі і Тіла нашого, за що тобі і славу віддаємо на ВІКИ ВІЧНІ!