Бориня-змієборець 1
Українська билина
Один чоловік мав три сини 2. Викликав того чоловіка цар і каже: «Твої сини мають привести Мені коней з-під зміїв». Приходить батько додому і плаче. Питає старший син: «Чого ви, тату, плачете?» — «Цар наказав,
Щоб ви привели з-під зміїв коней». І син плаче.
Іде батько до царя й каже:
«Неможливо привести тих коней,
Пропадуть сини мої». —
«Що хочуть, хай роблять,
Але щоб мені привели тих коней».
Приходить батько додому і знову плаче.
Питає його середущий:
«Чого ви, тату, плачете?» —
«Цар наказав,
Щоб ви з-під зміїв коні привели». І середущий плаче. Приходить Бориня, Найменший син, і питає:
«Чого ви плачете?» Вони розказали йому, А він каже: «Не плачте,
Ідіть до царя і скажіть,
Щоб зробили для вас таке шмаття,
Як цар носить 3,
І дали три коня, котрих я виберу» 4.
З тим і пішов батько до царя.
Цар пообіцяв, що все буде,
Най приходять.
Прийшли вони, а цар каже:
«Нате вам це шмаття,
Вбирайтеся
І йдіть вибирати по всім царстві коні».
Пішли вони шукати коні,
Сходили всю державу
І не могли знайти
Таких, як хотіли.
Прийшли вони до царя й кажуть:
«У вас немає коней під нас». —
«Як немає, — каже, —
То йдіть на гражду 5.
Там є три жеребці. Вони світу не виділи. Як ті не підійдуть, То кращих не маю». Пішли вони на гражду — Є три жеребці.
Поклав Бориня руку на одного з них
Трошки гнеться.
Поклав на другого —
Ще менше гнеться.
Поклав на третього —
Не гнеться.
Пішли вони до царя й кажуть:
«Ці будуть під нас». —
«То сідлайте й виїжджайте».
Сіли вони на коней,
Поїхали в ліс,
Знайшли там порожню хату
І зупинились у ній.
«Розсідлуйте коні,
Лягайте спочивати,
А я йду битися зі зміями, —
Каже Бориня. — Чіпляю на кілок рукавичку, А ви пильнуйте: Коли з цієї рукавички Буде текти кров, То йдіть на допомогу, Бо мене змії добивають». Пішов він під той міст, Де проїжджали змії. Коли дивиться — кипить вода. (А закипіла вона від того, що вже близько був Змій) 6. Іде самий менший, Шестиголовий Змій, А кінь на ноги спотикається 7. Змій каже:
«Чого ти, ворон-коню, спотикаєшся? Сюди Бориню ніхто не привезе». А Бориня виходить і каже: «Я тут». — «Чого ти прийшов? — питає Змій. —
Битися чи миритися?» —
«Молодець-хлопець не прийшов миритися,
А лиш битися».
Змій злазить і в’яже коня до поруччя.
Почали вони битися.
І забив Бориня Змія.
Узяв він змієвого коня
І веде до своїх братів.
«Дивіться, браття,
Я забив шестиголового Змія.
Прийде ще дев’ятиголовий.
Як і цього разу не буде текти
Кров з рукавички,
То спочивайте.
Але слідкуйте за рукавичкою». І пішов Бориня знову під міст. Летить другий Змій. Кінь його теж спотикнувся. Змій питає:
«Чого ти, ворон-коню, спотикаєшся? Сюди Бориню ніхто не привезе». А Бориня каже: «Я тут». — «Чого ти прийшов сюди, Битися чи миритися?» — Питає Змій.
«Битися», — відповідає Бориня. Злазить Змій з коня, В’яже його до поруччя І починають битися. З цим Змієм було тяжче, Але Бориня забив і його, Узяв змієвого коня І відвів до братів. Прив’язав коня і каже: «Тепер прийде дванадцятиголовий
Змій.
З ним буде ще тяжче. Дивіться,
Чи не потече кров із рукавички».
І пішов Бориня знову під той міст.
Аж ось летить Змій,
Уже дванадцятиголовий.
Трясеться земля.
Спотикається зміїв кінь.
«Чого ти, ворон-коню, спотикаєшся? —
Питає Змій. —
Сюди Бориню ніхто не привезе». А Бориня каже: «Я тут». —
«Чого ти прийшов, битися чи миритися?» — «Молодець не йде миритися, Тільки битися». Злазить Змій із коня І прив’язує його до поруччя.
Почали вони битися. І заломляє Бориню Змій, Добиває його. Просить Бориня:
«Дозволь мені пограти на сопілці». —
«Грай», — каже Змій.
«Вийдеш битися на Золоту Гору».
(Бориня думав, що поки він буде грати, прийдуть його брати) 8.
Грає годину — братів нема.
Грає другу — братів нема.
Роззув Бориня чобіт
І вдарив ним об землю 9.
І звіялася така буря,
Що гілля ламалося.
Зломилося дерево коло хатини,
Де спали брати,
Вдарилося у вікно і розбило його. Брати пробудилися. Глянули вони,
А кров з рукавички до колін доходить.
«Біда, — кажуть, —
Видно, нашого брата вже нема».
Побігли вони на міст —
Ні Борині, ні Змія.
(Тоді побігли на Золоту Гору і всі три вбили Змія. Узяли вони змієвого коня і вернулися всі до лісової хатини) 10. А жінки зміїв дізналися, Що Бориня їх чоловіків побив 11. Бориня каже: «Виїжджаймо, хлопці. Берімо коней і поспішаймо. Попереду нас ще багато страшного чекає».
Сіли вони і їдуть. Бачать, коло дороги яблуня 12. І на ній великі файні яблука. (А то жінка шестиголового Змія перекинулася в яблуню) 13. Браття дуже хотіли тих яблук, Та Бориня каже:
«Не їжте, браття, бо хто вкусить,
Зробиться смолою».
Та вийняв шаблю
І махнув нею сюди-туди: раз! раз!
«А тепер їжте, браття» 14.
Наїлися браття яблук і їдуть далі,
І дуже хочуть води.
А при дорозі — керниця.
Під’їжджають,
А вода зверху, можна пити.
«Не пийте, браття, води,
Бо станете смолою», —
Каже Бориня.
Та вийняв шаблю
І знову махнув два рази: раз! раз!
«Тепер пийте!»
Напилися вони і поїхали далі. Доїжджають до глибокого яру, А він повний смоли. Поверху яру ланцюг натягнутий, Треба перескакувати. Перескочив старший брат — Не зачепив.
Перескочив середущий — Не зачепив.
А коли скочив Бориня, Кінь його зачепився за ланцюг, Бо Бориня був, май, важкий’ 15. (А той ланцюг — то й була жінка найстаршого, дванадцятиголового, Змія») 16. Ланцюг змотався докупи, Зробилася з нього Змія та й каже: «Ото він той, що побив наших чоловіків».
Бориня догнав братів,
Випередив їх і поїхав далі.
А Змія із роззявленою пащею
Понеслася вслід.
Підлетіла до старшого брата
І проковтнула його
Разом із кіньми.
Догнала і середущого
І теж проковтнула
Разом із кіньми 17.
Доганяє вона й Бориню.
А при дорозі була кузня 18.
Ковалі відчинили її і кричать:
«Сюди, Бориня!»
Бориня з кіньми — в кузню!
Поки ковалі зачинили браму,
Змія з’їла півконя і кричить:
«Дайте мені Бориню на язик!» Ковалі поклали на вогонь кліщі І кажуть Змії:
«Як проріжеш ці залізні двері
Язиком за три рази,
То дамо тобі Бориню на язик».
Змія прорізала двері
І наставила язика:
«Давайте Бориню!»
А ковалі кричать:
«Ми не можемо його піймати!»
(Вони хотіли, щоб добре розпеклися на вогні кліщі) 19.
«Пхай язика трохи далі, —
Кричать ковалі. —
Бо зараз піймаємо Бориню!»
Змія наставила язика,
А вони вихопили кліщі
Та й пропекли його наскрізь.
Відчиняють двері ковалі
І виходить Бориня з кузні.
Ковалі кажуть:
«Бери, Бориня, молота,
Сідай Змії на голову і бий,
Поки не виплюне твоїх братів».
(Бориня почав бити молотом по голові, і вона виплюнула його братів живих і здорових разом із кіньми) 20.
Ковалі кажуть:
«Отам є плуг на сто пудів 21.
Запрягай Змію в той плуг
І проори кругом світу борозну» 22.
Зачав Бориня Змією орати.
Доорали до половини світу,
І Змія впала.
І Бориня добив її.
(Узяли брати коні і повели до царя. Та здали коні цареві, а самі повернулися додому) 23.