Іван, чорт да чортова матір
Українська народна казка Чернігівщини

Єхав якось Іван. А адін маладой і дурной чорт узяв та й рішив з нього насміяться. Розсипав йому зерно, яке йон віз да клуні. Прийшов до метрі чорт і хвалила, шо йон зрабіл.

Ох чортова матір розсердилася.

— Ти шо, дурень, нарабіл? Я знаю йетого чала віка, йон хороший хазяїн. Тепер иді да його й адрабляй. А прийдеш, коли йон тебе одправить де меня.

От чорт перетворився на наймита і пашов да Івана рабіть. І зрабів йому столькор аботи, шо Іван став багатим чалавєком. Стали Йони добро ділить. То не так, то не так. Іван каже так, а чорт-наймит інакше. Розсердивсь Іван да і говоріть:

— Иді ти к чортовій матері!

А чорт таді зрадів:

— Це мнє й треба було.

Та й пабєжал.