Їжак і заєць
Українська народна казка Гуцульщини
Був собі їжак зі своєю жінкою їжачихою. Та й одної неділі він подумав: «Поки моя жінка миє дітей та дає їм білі сорочки, піду я в поле, пройдуся і на свій город подивлюся». А їжак брав з того городу для свої родини стілько буряків, скілько було треба. Він так і говорив: «Це мої буряки».
Іде собі їжак, коли назустріч йому іде заєць. Їжак чемненько привітався до него. А той так погано на него подивився. Та й каже:
— Куди ти так зрання подаєшся, куцоногий?
— А ти думаєш, що ти своїми довгими ногами більше докажеш? А заєць каже:
— Чому ні? Якщо ти цікавий знати, то давай об заклад поб’ємося.
— Най буде, — сказав їжак. — А в що мемо заклад давати?
— В два буряки та й дві головки капусти.
— Добре. Але, — каже їжак, — най я ще піду додому та най з жінкою пораджуся.
Пішов їжак додому і каже до свої жінки їжачихи:
— Слухай, жінко, я нині, — каже, — з зайцем об заклад побився.
— Ти що, — каже, — з розуму зійшов? Щоби ти з зайцем об заклад бився?
— Та що, — каже, — поробиш? І ти мусиш мені допомочи. Та й що мала бідна їжачиха робити? їжак каже:
— Збирайся скоренько і ходи зо мною. Зібралися, пішли.
— Слухай, жінко, — каже їй по дорозі їжак, — я буду в одному кінці поля стояти, а ти — в другому. Як я, — каже, — зачну з зайцем бічи, я пару кроків пробіжу і сяду собі на борозні, а ти, — каже, — в другому кінці крикни зайцеви: «Я вже тут!»
— Добре. Прийшов заєць.
— Ну, — каже, — давай бічи.
Як зачали оба бічи, заєць так біжить, що дух запирає. А їжак пару кроків перебіг і лишився. Добігає заєць, чує, а їжак кричить:
— Я вже тут!
А то їжачиха була, але заєць не знав того.
— Давай будем назад бічи, — сказав заєць.
— Давай.
Пробігли трошки, і їжачиха лишилася, а заєць побіг. Добігає, а їжак кричить:
— Я вже тут!
А то, знаєте, їжаки всі однакі на подобу, а заєць не розуміється на тім. Та й біжить у один бік, у другий і тілько лиш чує: «Я вже тут!.. Я вже тут!.. Я вже тут!..»
Як пробіг заєць сімдесят і три рази, на стало йому духу і він погинув серед борозни. А їжак взяв собі два буряки і дві головки капусти і раднісінько пішов додому зі своєю жінкою.
І зрікся заячий рід закладатися з їжаками, бо з ними ніхто не годен виграти. Про то, що зайці такі довголабі, а їжаки коротконогі.