Українські казки

Баран хоче сповідатися перед вовком
Українська народна казка про тварин

Одного разу пасся баран над водов на березі. Прибігає до него вовк: «Я, — каже, — мусю тебе з’їсти...» А баран каже: «Но, як такий упав льос, то що я маю робити! Але знаєш що? Я, — каже, — грішний, може би ти мене висповідав і аби-с мені завдав покуту коротку, аби я умирав у порядку».

Узяв вовк і сів собі над водов, а баран іде д нему до сповіді; як наближився та й вовка друлив у воду. Вовк поплив за водов і у 20 кроків нижче вийшов на берег, зачав ся обтріпувати з води, а тим часом баран утік додому. Вовк приходить на то місце, а барана нема. Каже вовк: «Видиш? Ци ж я не дурний? Мені ся ще захотіло бути попом, за то-сми ся скупав у студеній воді та голодний-сми такий, що черево присихає до хребта».

БАРАН ХОЧЕ СПОВІДАТИСЯ ПЕРЕД ВОВКОМ — Українська Народна Казка Про Тварин
БАРАН ХОЧЕ СПОВІДАТИСЯ ПЕРЕД ВОВКОМ — Українська Народна Казка Про Тварин

Баран хоче сповідатися перед вовком. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 122. Зап. А. Онищук в 1913 р. у с. Карлів Снятинського пов. (Гуцульщина) від М. Семотюка. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 290.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.

Оформлення художника В. М. Дозорця