Вовк-пісняр
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі дід та баба, та була в них сіра гусочка, курочка ряба, баранчик з овечкою, цап з козочкою. Ось сидять вони якось та й кажуть:

— Якби хтось заспівав нам, то віддали б сіру гусочку йому.

А тут вовк їх підслухав та й як заспіває:

Біля лісу хаточка

У діда, у баби сіра гусочка,

Курочка рябенька,

Баранчик з овечкою

І цап з козочкою

— Віддай, бабо, йому гусочку!

Віддала баба йому гусочку, вовк узяв її й пішов. З’їв, приходить вдруге, співає:

Біля лісу хаточка

У діда, у баби сіра гусочка,

Курочка рябенька,

Баранчик з овечкою

І цап з козочкою

Дід йому і курочку рябу віддав. Та так вовк ходив, аж поки усю худобу не з’їв. Повадився вовк, ще йде. Дід думав-думав та й бабу віддав. З’їв вовк і бабу, приходить і знову співає.

Біля лісу хаточка

У діда, у баби сіра гусочка,

Курочка рябенька,

Баранчик з овечкою

І цап з козочкою

Вийшов дід, а вовк і діда з’їв.

От і казочці кінець, а хто слухав — молодець!