☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Глечик мідяків
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Один самотній селянин усе життя відкладав мідні гроші. Великий глечик із сірої глини був до країв наповнений мідяками і, про всяк випадок, надійно захований.

Минув час, селянин постарів, до того ж осліп і вже не міг працювати і заробляти собі на життя. Ось тоді й знадобились йому гроші. Щосуботи ввечері, після заходу сонця, сліпий виходив зі своєї хатинки в двір, розгрібав руками землю під старою грушею та виймав із глечика декілька мідних монет, щоб прожити до наступної суботи.

Минув рік, але селянин не журився, бо в нього все ще було достатньо грошей. Та раптом в одну із субот старий не знайшов на місці глечика з мідяками.

Бідолашний зрозумів, що глечика в нього вкрали. Звичайно, бідному сусідові ще більше потрібні були гроші. «І все-таки, — подумав сліпий, — ніколи бідняк не зазіхатиме на гроші такого ж, як і він, бідолахи! Отже, гроші вирив сусід-багач».

«Чим більше людина багатіє, тим жадібнішою стає», — подумав сліпий і постукав у двері багатого сусіда.

— Сусіде, — звернувся до багача селянин, — я останнім часом дуже хворію і відчуваю, що жити мені залишилось недовго. Я все життя відкладав і назбирав глечик мідних монет. Цей глечик я закопав у своєму дворі під старою грушею. Що ж буде з ним, коли мене не стане? Ви завжди були добрим сусідом, тому я вирішив залишити усі свої гроші вам. У мене ще є горщик із сріблом. Він захований в іншому місці. Та щоб ви могли взяти всі мої гроші відразу, я завтра ж закопаю горщик поряд з глечиком під старою грушею.

Багач уважно вислухав сусіда, здивувався, але був дуже радий. Коли ж той пішов, багач взяв лопату, тихенько прокрався у двір сліпого й заховав глечик з мідяками на те ж саме місце, де він і був спочатку.

«Тепер мені дістануться не лише мідні гроші, але й горщик із сріблом!» зрадів багач.

Але радів він даремно, тому що сліпий наступного ж дня викопав свій глечик з мідяками і заховав в більш надійне місце. А ввечері знов постукав у дім багача й оголосив йому, гірко плачучи:

— У мене все вкрали!

Багач зрозумів, що сліпий сусід перехитрив його. Але ж не судитися з сліпим за те, що він узяв назад свої власні гроші.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

64 (5522). Глечик мідяків. СУС —. Записано 2008 року. Плаксюк Антоніна Павлівна (1935). Черкаська область, Смілянський район, Ташлик