Горобець та билина
Українська народна казка про тварин

Злетів горобець на билину, каже: «Поколиши горобця — доброго молодця!» Каже: «Не хочу!» — «Підіть, — каже, — по козу: нехай коза йде билини гризти, бо билина не хоче поколихати горобця — доброго молодця!» Каже й коза: «Не хочу!» — «Ідіть по звіра: іди, звір, козу їсти, — коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихати горобця — доброго молодця!» Звір каже: «Не хочу!» — «Підіть, люди, вовка бить, — вовк не хоче кози їсти, а коза — билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця — доброго молодця!» Люди кажуть: «Не хочемо!» — «Ідіть же, — каже, — по татар. Татари, татари! Ідіть людей рубать, — люди не хочуть вовків бить, а вовк не хоче кози їсти, а коза — билини гризти, а билина — поколихать горобця — доброго молодця!» Дак і татари кажуть: «Не хочемо людей рубать». А люди кажуть: «Не хочемо вовка бить». А вовк каже: «Не хочу кози їсти». А коза каже: «Не хочу я билини гризти». А билина каже: «Не хочу я колихать горобця — доброго молодця!» — «Ступай, — каже, — по огонь, бо татари не хочуть людей рубать, а люди не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози їсти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця — доброго молодця!» Дак і огонь каже: «Не хочу!» А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду. Іди, вода, огню тушить, бо огонь не хоче татар палить, а татари не хочуть людей рубать, а люди не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози їсти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця — доброго молодця!» Дак і вода каже: «Не хочу!» — «Іди по волів. Воли, воли! Ідіть, воли, води пить, бо вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче татар палить, а татари не хочуть людей рубать, а люди не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози їсти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця — доброго молодця!» Дак і воли не хочуть. Дак він каже (горобець): «Ідіть по довбню, — нехай іде волів побить, бо не хочуть води попить, а вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче татар палить, а татари не хочуть людей рубать, а люди не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози їсти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця — доброго молодця!» Довбня каже: «Не хочу!» — «Ідіть, черви, довбню точить, бо довбня не хоче волів побить, а воли не хочуть води попить, а вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче татар палить, а татари не хочуть людей рубать, а люди не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози їсти, а коза не хоче билини гризти, а билина — поколихать горобця — доброго молодця!» Черви не хочуть. «Ідіть, — каже, — по курей». — «Ідіть, ідіть, кури, червей їсти, бо черви не хочуть довбні точить, а довбня не хоче волів бить, а воли не хочуть води пить, а вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче татар палить, а татари не хочуть людей рубать, а люди не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози їсти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця — доброго молодця!» Дак і кури кажуть: «Не хочем!» — «Піди ж, — каже, — до шуляка». — «Іди, шуляче, курей хватать, бо кури не хочуть червей їсти, а черви не хочуть довбні точить, а довбня не хоче волів бить, а воли не хочуть води пить, а вода не хоче огню тушить, а огонь не хоче татар палить, а татари не хочуть людей рубать, а люди не хочуть вовка бить, а вовк не хоче кози їсти, а коза не хоче билини гризти, а билина не хоче поколихать горобця — доброго молодця!»

Шуляк до курей, а кури до червей, а черви до довбні, а довбня до волів, а воли до води, а вода до огню, а огонь до татар, а татари до людей, а люди до вовка, а вовк до кози, а коза до билини, а билина тоді:

— Ко-о-о-лих, ко-о-о-лих, Батьку його ст-о-о-о лих!