Горщик каші
Українська народна казка Полтавщини

Жила собі дівчинка. Одного разу пішла вона до лісу по ягоди і зустріла стареньку бабусю. Та привіталася і попросила у дівчинки ягід. Дівчинка дала, а бабуся сказала:

— За те, що ти добра, я тобі дам горщик. Ти скажи: «Раз, два, три — горщик вари!». І він буде варити тобі смачну кашу. А коли скажеш: «Раз, два, три — більше не вари!» — перестане.

Подякувала дівчинка, взяла горщик і пішла додому. Мама дуже зраділа, коли побачила горщик.

Одного дня дівчинка пішла по квіти, а мати захотіла каші. Вона сказала:

— Раз, два, три — горщик вари!

Варить горщик, а жінка не знає, як його зупинити. Вже вся кімната повна каші, вже й на вулиці каша. Аж ось дівчинка прийшла і крикнула:

— Раз, два, три — більше не вари!

І горщик перестав варити кашу.

Горщик каші
Українська народна казка Кіровоградщини

Жила якось дівчина. От пішла вона в ліс за ягодами. Одну ягідку бере, іншу примічає. Назбирала повний кошик і вже збиралася додому повертатися, коли раптом побачила стареньку бабусю.

— Пригости мене ягідками, будь ласка, — попросила стара.

— Беріть, пригощайтеся, — відказала дівчина і простягнула повний кошик зі спілими ягодами.

Поїла бабуся та й каже:

— За те, що ти для мене ягід не пошкодувала, я віддячу тобі. Ось тобі горщик. Лише промовиш: «Один, два три, горщик, вари!» і він почне варити смачну солодку кашу. А скажеш йому: «Один, два три, більше не вари!» і він перестане варити.

— Дякую вам, бабусю, — сказала дівчина і стала з цікавістю розглядати горщик. А стара раптом зникла, наче її ніколи й не було.

Прийшла дівчинка додому, показала горщик матері. Зраділа мати такому подарунку. Та й як не радіти? Без праці та клопоту на обід завжди смачна солодка каша готова.

От якось пішла дівчина з дому, а мати поставила перед собою горщик і каже:

— Один, два, три, горщик вари!

І почав він варити. Багато каші наварив. Мати наїлася вдосталь, а горщик все варить і варить кашу. Як його зупинити? Жінка забула ті слова, і горщик не зупинявся.

Вже каша полізла з горщика, вже й кімната повна каші, вже й у прихожій каша, вже й на вулиці тече рікою. А горщик все варить і варить.

Перелякалася жінка, побігла за дочкою, а та вже й сама додому поспішає, бо побачила, що на вулиці робиться. Дівчина відчинила двері і голосно крикнула:

— Раз, два, три, більше не вари!

Перестав горщик варити кашу. А вареної каші було стільки, що кому треба було з селища в місто поїхати, мусив собі дорогу проїдати. Тільки ніхто на це не скаржився, бо дуже смачна каша була.