Грошовитий когут
Українська народна казка про тварин

Був дід та й баба. Дід мав когута, а баба мала курку. Бабина курка несла яйця, а дідів когут — як когут, — не було з него хісна. Раз просить дід у баби яйце, баба не хоче дати. Дід розлихотився, що не має з когута прибутку, набив його та й нагнав.

Йде когут дорогов, дивиться — а там мошенка з грішми. Взяв мошенку в дзьобок та й поніс. Їде пан. Вздрів когута. «Скоч та відбери мошенку від когута!» — сказав фірманові. Фірман за когутом, ймив та й відобрав мошенку і подав панові. Сів на бричку, вдарив коні та й поїхали. А когут біжить за ним та все кричить. Приїхав пан додому, заїхав на подвір’я, але й когут не загубився. Бігає по подвір’ю та кричить: «Кудкудак, кудкудак, кудкудак!»

«Йміть того когута та й киньте в керницю!» — приказав пан слугам. Слуги ймили та й кинули в керницю. Когут напився багато води, вискочив з керниці та знов кричить. «Напаліть в печі вогонь та спаліть того когута!» — сказав пан. Слуги розпалили в печі великий вогонь і кинули когута в вогонь.

Пан поклав мошенку з грішми на вікно. Когут випустив воду та загасив увесь вогонь. Потому вискочив з печі та скік на вікно! Там видзьобав гроші, розбив шибу та й втік. Приходить до дідових воріт та: «Кукуріку! Втворіть ворота!»

Дід вийшов, втворив ворота. Когут прийшов перед хатні двері: «Втворіть двері!» Дід втворив. «Розстеліть вереню!» Дід розстелив. А когут дзур грішми, самими червоними. От втішився дід, що став багачем.

Раз просить баба червоного, а дід не хоче дати. Баба розсердилася, вибила курку та й післала шукати грошей. Курка пішла на чуже сміття, стала порпати та й найшла цятку. Приходить перед бабині ворота: «Кудкудак, втворіть ворота!»

Баба вийшла, втворила ворота. Курка прийшла перед хатні двері: «Втворіть двері!» Баба втворила. «Розстеліть вереню!» Баба розстелила. А курка викинула... цятку.

Баба розлютилася, як стала бить курку, доки не вбила.