Дві сестри і квітка
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Давним-давно у маленькому селищі, де жило небагато людей, було велике озеро, біля якого кожного ранку розквітала прекрасна біла квітка. Селяни вважали її символом краси, запевняючи, що нічого красивішого не бачили.

В одній сім’ї, яка жила неподалік цього озера, було дві сестри. Одна з них була неписаної краси, але дуже зла, інша — зовсім некрасива, проте добра душею.

Одного разу пішли вони на прогулянку до озера, де в цей час розцвіла квітка. Побачивши це диво, дівчата поспішаючи підійшли до неї. Одна із сестер, та що була красунею, позаздрила красі цієї квітки. Дівчина не могла дивитися на квітку, знаючи, що вона прекрасніша за неї. Вона захотіла знищити це диво, але інша сестра переконувала, що непотрібно цього робити.

Та вона не послухала сеструні зірвала прекрасну квітку. В ту ж мить квітка зів’яла, втративши свою красу, бо втратила її зла сестра, а інша, добра сестра стала красунею. Так прекрасна квітка віддячила добрій дівчині за її хороше серце і віддала їй свою красу.