Де середина світу?
Українська народна казка Бойківщини

Стояли два пани і сперечались: чи найдеться на світі такий інженер, який би сказав, де середина світу? А циган стояв і слухав. І його зацікавило: про що вони сперечаються? А вони вже зійшли на тому, що нема у нас в державі такого мудрого. Підійшов до них циган і питає:

— Будьте добрі, паночки, скажіть, над чим ви сперечаєтесь?

Каже оден:

— Нащо тобі, цигане, то знати? Це не твоє діло. Не такі люде вчені є, як ти, і цю справу не вгадають.

Циган каже:

— Та скажіть, будьте ласка, най я знаю, що за справа.

Та й сказали вони циганови:

— Немає ніде вченого чоловіка, щоб точно сказав, де є середина світу.

Каже циган:

— А що буде, як такий найдеться? То би вас дорого винесло.

Кажуть пани так:

— Що б не стало, буде.

А циган їм каже:

— Ця справа буде коштувати стільки, скільки заважить кінська голова. Стільки золота треба дати.

— Добре, цигане, золото буде.

А циган хитрий. Він їм каже:

— Я хочу домовитися при свідках і з документом.

— Добре!

Та покликали свідків і уклали угоду. Каже циган:

— Але золото вже принести. Щоб люде бачили і я щоб бачив. Щоб потім не було нарікань, що я даром золото взяв.

Взяв циган золото. Тут і його жінка з дітьми прибігла, взяв палицю та й міряє. Та й наміряв десять кроків і забив палицю.

— Панойки, отут середина світу. А хто не вірить, то най змірить.