☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Джміль задумує женитися з бджолою
Українська народна казка про тварин

Скоро ся розвеснить і зацвітуть цвіти, вилетить джміль з свої нори, і як ся наїсть свіжого меду з цвітів, дістане силу свою, тогди рахується великим паном.

Здибав він пчолу, котра вилетіла также перший раз з улія і дуже ослаблена, для того що має багато праці, бо ся старає для свого пана о маєток і для себе на зимівлю. А джміль тілько старається, аби щодня не був голодним. І як здибався з слабоньков пчолов навесні, і з неї ся хтів покепкувати, і каже до неї грубим голосом: «Же-нім-ся!» А пчола винендзніла і спрацьована відповідає: «Зачекай до осени, най си меду наносимо!»

Прийшлося восени, пчола вже в силі, бо випочила від праці, прилітає до джмеля і каже до него: «Женімся!» А він перевернувся до колюху і каже: «Не можу, бо вмираю!»

Джміль задумує женитися з бджолою. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. В. Гнатюк в 1902 р. у с. Пужники Бучацького пов. (Тернопільщина) від свого «брата Гілярка». Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 488.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.