Добре навчив
Українська народна казка Бойківщини

В одного господаря була стежка попри хату, і тою стежкою усе проходили люде. Одного разу проходять, як говорили у нас за Польщі, шандари, тобто постерункові. А він на той час тер у хаті табаку. Коли побачив постерункових, зразу почав ту табаку ховати. А в хаті під столом був маленький песик. І він висипає ту табаку з мильнички під пса. А в той час жінка куделю пряла. Він тоту мильничку кладе жінці під спідницю, а той макогін, що тер табаку, запихає собі в сподні.

Тоти постерункові заходять до хати. Здоровкаються і говорять господареви:

— Що, треш табаку?

Вони так кажуть, бо чути було в хаті тютюном. А він говорить їм:

— Ні, я не тру табаку.

А вони говорять:

— Добре, ми тебе не будем питати. Тут е маленький хлопчик. І питаються хлопчика:

— Де дів тато табаку? А він каже:

— Під столом у пса під хвостом. Тоти дали йому цукерків і питаються:

— А де тота мильничка, що тато тер табаку?

— Ади в мами під спідницею.

— А де той макогін, що тато тер табаку?

— У тата в портках. Тоти постерункові кажуть:

— Добре-с то навчив. Бувайте здорові.