☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Довгомудик
Українська народна казка про тварин

Був собі дід та баба, і унадився до них довгомудик курчат таскати. Перетаскав усіх, а то прийшов і куріпочку забрав. От дід і каже: «Піду я, бабо, вб’ю довгомудика». Та й пішов.

Іде та іде, дивиться — аж лежить кізячок. «Куди ти, діду, йдеш?» — «Довгомудика бить». — «І я з тобою». — «Ходім».

Пішли вдвох. Аж лежить личко. «Куди ти, діду, йдеш?» — «Довгомудика бить». — «І я з тобою». — «Ходім».

Пішли утрьох. Аж лежить кийочок. «Куди ти, діду, йдеш?» — «Довгомудика бить». — «І я з тобою». — «Ходім».

Пішли вчотирьох. Аж лежить жолудик. «Куди ти, діду, йдеш?» — «Довгомудика бить». — «І я з тобою». — «Ходім».

Пішли уп’ятьох. Аж лізе рак. «Куди ти, діду, йдеш?» — «Довгомудика бить». — «І я з тобою». — «Ходім».

Пішли ушістьох. Аж біжить півник. «Куди ти, діду, йдеш?» — «Довгомудика бить». — «І я з тобою». — «Ходім».

Прийшли. Аж стоїть довгомудикова хатка. Вони у ту хатку, аж довгомудика нема. Вони і поховались там: жолудик у піч поліз, кізячок на порозі ліг, личко під порогом, кийочок на горище зліз, рак у помийницю ускочив, півник на жердочку злетів, а дід поліз та на печі і ліг. От прибіга довгомудик, а жолудик у печі розпаривсь та:

— Довгомуде, довгомуде! Прийшли к тобі добрі люди, Хотять тебе вбити, Куріпочку слобонити.

Довгомудик: «Що, що таке?» А жолудик знов своєї, а це як розігрівсь добре та тільки: лусь, лусь!

Як злякається довгомудик — та до помийниці, а рак його за ногу. Він на жердочку, а півник його у головку. Він тоді до порога, осковзнувся на кізячок, упав та у личко запутавсь, а кийок — з горища та й убив його. Дід тоді забрав куріпочку, шкурку узяв та й пішов собі.

Довгомудик. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 210. Зап. І. І. Манжура в с. Вільшана Богодухівського пов. Харківської губ. Час запису не зазначений. Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губ. И. И. Манжурою, Харьков, 1890., стор. 1. Паралелі: Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским, т. I, СПб., 1872; т. II, 1878., І, стор. 95—97; Указатель сюжетов. [Составил В. Я. Пропп]. — Народные русские сказки А. Н. Афанасьева. В трех томах, т. 3, М., 1958., стор. 462; Л. Г. Бараг, Восточнославянские сказки, их взаимосвязи и национальное своеобразие. — Эпические жанры устного народного творчества, Уфа, 1969, с. 75—240, стор. 182; Казкі пра жывёл і чарадзейныя казкі. Складальнік К. П. Кабашнікаў, Мінск, 1971., стор. 199.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.