Допомога
Українська народна казка Чернігівщини

Жила собі дівчинка Маринка. Була вона однісінька, як палець. Вона була дуже больна і нічого їй не допомагало. Пішла вона раз на прогулянку. Іде і плаче, бо дуже їй боліло.

Аж тут закружляла над нею пташка.

— Ців! Ців! Чому ти така сумна і плачеш, дівчинко?

— У мене дуже болить, — відповіла Маринка.

— Іди за мною. Куди я полечу, туди і йди.

Дівчинка пішла за пташкою. Аж тут з-за куща вистрибнув зайчик.

— Здорові були! А куди ви йдете?

— Дівчинку лічити, — сказала пташка.

— І я з вами піду, — каже зайчик.

— Пішли .

Прийшли вони в ліс . А тут з-за ялинки висунув ведмідь .

— Ну здрастуйте, а ви куди?

— Ми хочемо дівчинці помогти, — каже зайчик .

— А можна й мені з вами? — просить ведмедик .

— Ходім.

Ну от йшли вони йшли і прийшли до невеликої річки . А вода в ній не проста, а лікувальна. Пташка зачерпнула крилом водичку і дає Маринці:

— На дівчинко, ковтни три рази, тобі й полегшає.

Дівчина випила ту водичку. І зразу їй полегшало. Засміялася вона голосно перший раз в житті і стала дякувати своїм новим товаришам. І всі були щасливі і раді.

От і казочці кінець, а хто слухав — молодець .