Дружба двох білочок
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Прокинувшись зранку в лісі на деревах стрибала маленька білочка. У неї було дуже багато турбот: грибів насушити, горішків назбирати і дупло улаштувати. Білочка гриби збирала і зустріла там свою давню подругу,

— Привіт, Суничко.

— Привіт, Сонечко.

— Як поживаєш, що маєш?

— Та ні, ще не знайшла.

— А де ж ти будеш у люті холоди ховатися?

— Та я хотіла попросити, якщо можна…

— Я вже здогадуюсь про що. Живи у мене, Суничко.

Відтоді дві білочки ніколи не розлучалися, а жили дуже довго й щасливо.