Дівчина і зачарований дуб
Українська народна казка Гуцульщини

П’ять дівчат пішли по гриби. А одна цікавіша була, хотіла більше грибів назбирати і відлучилася від тих штирьох. І попала на зачарованого дуба. Найшла навкруг того дуба багато грибів. І назбирала грибів, але від того дуба не годна була нікуди піти. Бо той дуб був зачарований. Розбійники в тім дубі ґроші сховали. І вона ходила навкруг того дуба і плакала, і співала, а відійти не могла.

А один парубок з її села хотів женитися, а багач не хотів за него дочку дати, бо він був бідний. А цему хлопцеви хтось сказав, що за Чорним морем є якась ворожка. І він через той ліс пішов до тої ворожки. Іде він через той ліс і находить коло дуба ту дівчину. Ходить вона навкруг того дуба і плаче, і співає, і не може вирватися. А він їй говорить:

— Чого ти навкруг цего дуба ходиш, чого не йдеш додому?

— Я не годна від цего дуба піти, і ніхто не годен мене відци взяти. І питає вона його:

— Куди ти, юначе, йдеш? А він ї’ каже:

— Чув я, що за Чорним морем є ворожка. До неї йду. Вона йому говорить:

— Хто пішов до тої ворожки, то відти не вертав. Багато пішло, і ніхто не вернувся.

— Бог дасть, що я відти вернуся, — відповідає він.

— Як заорудуєш за себе, то запитай і за мене. І хлопець пішов собі далі.

Приходить він до Чорного моря. А там чоловік човном перевозить. Він йому й говорить:

— Перевези мене на той бік.

Перевіз його той чоловік чайкою на той бік та й питає:

— Куди ти йдеш? Бо, — каже, — кого я перевозив до тої ворожки, то вже звідтам ніхто не вертався.

А хлопець питає його:

— А чому не вертався?

— Там змії, — каже, — пожирають людей.

І надумав собі хлопець купити цукерків. Купив торбинку цукерків і допитався до тої ворожки. Приходить, а там у сінях дванадцять зміїв. І пащі їхні роззявлені до него, А та баба-ворожка в хаті. Кидає він зміям цукерків в один бік і в другий, а сам ускочив до хати. Ворожка запитала його:

— Що тобі треба? А він каже:

— Женив би ся в багача, а багач не хоче дати за мене дочку.

— На тобі цей волосок. Покрутиш його на своїм пальці — і що схочеш, те в своїм життю будеш мати.

Узяв він той волосок та й говорить до неї:

— Мені ся снило, що дівчина ходить навкруг дуба і не годна піти від него.

А вона каже:

— Той дуб зачарований. Там розбійники гроші сховали і зачарували, щоб ніхто відти гроші не взяв. Якби та дівчина вдарила три рази лівою рукою в того дуба зі сходу сонця, а відтак з полудня три рази вдарила, а відтак із заходу три рази — так, аби вийшло дев’ять раз, то той ся дуб розпаде і дівчину пустить.

І пішов хлопець від баби. І знов кидав у сінях цукерки в один бік і в другий. І як він прийшов знов д’Чорному морю і переїхав на свій бік, то той, що його чайкою перевозив, чудувався, що він вернувся. Бо ж ніхто відти не вертався.

Іде він тим лісом. Та й находить знов дівчину коло того дуба. Приходить знов д’тій дівчині, а вона сплакала і каже:

— Ніхто відти не вертався, а ти ся вернув. А він каже їй:

— Бий у дуба кулаком лівої руки три рази зі сходу сонця. Потому бий три рази кулаком з полудня і три рази з півночі.

І вона так ударила того дуба з трьох боків. І той дуб розсипався і відти висипалися гроші. Тоді вони набрали собі грошей, у що могли, бо там фест грошей висипалося. І пішли собі вбоє додому, в своє село.

Старшина рада була, що дівчина прийшла додому. І цей хлопець уже не хотів брати в багача дочку, а одружився з дівчиною, що коло зачарованого дуба була. І мали вони багато грошей, і добре їм було. Аби й нам так добре було, щоб ми так важко не робили.