Дід і коза
Українська народна казка Гуцульщини

Іде дідо на базар та й стрічає дівчинку, яка йде з курочкою.

— Ти куди, дівчинко?

— Іду, чи би-м ся десь не наймила. Дідо каже:

— Ходи зі мною, я тебе найму. У мене курочка золоте яйце несе. І привів дід дівчинку т’хаті. Курочка знесла золоте яйце. Дід з бабою дуже тішаться. А ту курочку з’їв половик. Дідо поніс золоте яйце в місто, продав його та й купив козу. Та й посилає ту дівчину пастушити. Дівчина пасе, куди видить, аби добре напасла. Та напоїла її і гонить т’хаті. Пригнала, а дідо стоїть на воротах в червоних чоботах.

— Чи-с їла, кізонько, чи-с пила, кізонько?

— Не їла, дідонько, не пила. Ішла через лісок — ухопила кленовий листок, ішла через гребельку — ухопила води крапельку.

Прогнав дідо дівчину геть та й посилає з козою бабу. Іде баба, пасе добре козу, бо ся боїть, що і її нажене дідо, та як ту дівчину. Іде через річку, просить козу, аби пила. А дідо став на воротах в червоних чоботах і питає:

— Чи-с їла, кізонько, чи-с пила, кізонько?

— Не їла, дідонько, не пила. Ішла через лісок — ухопила кленовий листок, ішла через гребельку — ухопила води крапельку.

І нагнав дід бабу геть.

Іде дідо сам козу пасти. Напас, нагодував і гонить додому. Побіг наперед, став на воротах у червоних чоботах і питає:

— Чи-с їла, кізонько, чи-с пила, кізонько?

— Не їла, дідонько, не пила. Ішла через лісок — ухопила кленовий листок, ішла через гребельку — ухопила води крапельку.

Розсердився дід і зарізав козу. І пішов шукати дівчинки й баби. «Ти мене підвела, що я лишився сам», — думає дідо. Шукав, шукав, та й не знайшов ні дівчинки, ні баби. Вернувся плачучи додому і живе тепер сам.