Шукаю роботу у Луцьку чи дистанційну як веброзробник HTML CSS JavaScript
Українські казки

Живучий півник
Українська народна казка Полтавщини

Ішов лісом сумний бик. Зустрів його собака та й питає його:

— Чому ти такий сумний? Що трапилось?

— Я втратив свого друга, — говорить бик.

— Якого друга? — з цікавістю запитував собака.

— Я втратив півника, ми з ним були найкращими друзями. А викрав його один жорстокий чоловік.

— Ходімо врятуємо його, визволимо з неволі! — запропонував собака, а потім запитала:

— Ти знаєш, де він?

— Так, це там, за лісом, — вже радісно відповідав бик.

Але доки вони йшли до півника, він уже пережив не одну трагедію. Спочатку чоловік посадив його до темної кімнати, але півень так голосно співав, що чоловік не витримав і вкинув його у криницю. Хоча півник не розгубився і випив усю воду, щоб не втопитися, став на дні і чекає, що ж буде далі. А далі і третя трагедія не забарилася: чоловікові зовсім набрид цей півень і він, розпаливши в печі вогнище, кинув туди півня. Проте півник і тут зумів себе захистити.

Він випив усю воду з криниці і ту воду вилив у вогонь. Так хитрий півник врятувався, а злого чоловіка покарали селяни.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

243 (4916). Живучий півник. СУС (219Е*). Записала Шарлай Світлана 2008 року. Шарлай Олександр Мефодійович (1935). Полтавська область, Шишацький район, Гоголево